моногібрид

моногібрид: -а, ч., зоол., бот.

Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які чітко вирізняються певною ознакою.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

моногібрид — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
моногібридний — а, е. Стос. до моногібридів. Моногібридне схрещування … Український тлумачний словник
моно... — Пр. Перша частина складних слів, переважно ншомовного походження, що віповідає слову одно, напр.: монотамія, монотамний, моногібрид, моноґрафія, монокль, моноліт, монольоґ, мономанія, моноплян, монополь, монополіста, монотеїзм, монотип, монотонні … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике